- набріх
- —————————————————————————————на́бріхіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
набріх
Смотреть что такое "набріх" в других словарях:
набрёл — НАБРЁЛ, набрела. прош. вр. от набрести. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
набрёл — [набрести] … Словарь употребления буквы Ё
набрід — I н абрід роду, ч., збірн., зневажл. Нікчемні, шкідливі для суспільства люди, які випадково зібралися разом. II набр ід ро/ду, ч., мисл. Сліди на росі виплоду тетерука або інших куриних птахів … Український тлумачний словник
набрівник — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
набріхувати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
набрід — збірн. (нікчемні / шкідливі для суспільства люди, що випадково зібралися разом), шушваль, наволоч, потолоч, негідь, нечисть, покидьки; зборище, зборисько, збіговище, збіговисько (група людей з якою н. спільною неґативною ознакою, рівночасно… … Словник синонімів української мови
набрід — іменник чоловічого роду нікчемні, шкідливі для суспільства люди, які зібрались у якомусь місці збірн., зневажл … Орфографічний словник української мови
набріхувати — ую, уєш, недок., набреха/ти, ешу/, е/шеш, док., розм. 1) перех., що і чого, зі спол. що. Наговорювати неправди, нісенітниць. 2) неперех. Зводити наклеп на кого небудь. 3) неперех. Припускатися помилки, неточності під час виконання чого небудь.… … Український тлумачний словник
набріхувати — бріхую, хуєш, Рс. Наговорювати неправди, зводити наклеп на кого небудь … Словник лемківскої говірки
от набрёху не уйдёшь — (РСЯР) и (Даль) … Словарь употребления буквы Ё
